Історія Побратимів

Пластуни, серед яких зродилась ідея створити новий динамічний курінь, на основах правдивої дружби та ідеалах Пласту, запізналися на першій "Лісовій Школі" в літі 1964 року. Ті самі, вже старші пластуни з кількома іншими друзями вибрались 1966 року на мандрівку серед прекрасної природи Західної Америки, де спалахнула ідея створення нового куреня. Вони постановили робити все, що у їхніх силах, щоб поширити ідеї українського Пласту, щоб працювати для незалежности і свободи українського народу, щоб бути завжди готовими станути на захист і поміч своєму побратимові, як це робили наші славні предки -- княжі дружинники, козаки, Січові Стрільці i новітні партизани.

Після закінчення цієї мандрівки вони повернулись додому та почали творити новий курінь. 30 грудня І966 року в Чікаґо успішно відбулася перша Велика Рада, під проводом першого курінного пок. Антiна Колтунюка. В короткому часі, курінь одержав порядкове число 35-ий Підготовчий Курінь УСП-ів, і розгорнув працю в двох осередках, де проживали більшість членів, у Чікаґо і Нью-Йорку. Вже в літі 1967 року, вони зорганізували і перевели перший свій виховно вишкільний юнацький табір на оселі "Батурин", біля Монтреалю, а опісля включилися до булави ЮМПЗ. В парі іхніми ідеалами, ці молоді старші пластуни приняли назву "Побратими" і вибрали патроном Василя Симоненка. "Побратими" взялися за виховну працю з новацтвом і юнацтвом по станицях, а в літі організували різні табори на всіх пластових оселях Америки та брали участь у проводах пластових зустрічей. 

У 1970-1980-тих роках, під гаслом "Побратимські Пригоди", "Побратими" організували і провадили таборами для старшого пластунства і старшого юнацтва, зацікавленого у водному і гірському мандрівництві та лещетарстві. Водно-мандрівні табори відбувалися по ріках і озерах на пущах, що знаходяться на границі між Америкою і Канадою, в північній Міннесотi і південному Онтаріо. Гірсько-мандрівні табори переводили в Скелястих горах північно- західної Америки, в штаті Вашінґтон, а лещетарські в Скелястих горах штату Кольорадо. "Побратими" брали активну участь при переведенні вишколів новацьких і юнацьких виховників, а особливо у "Лісовій Школі". 

У 1990-их роках, коли доплив нових членів старших пластунів припинився, Побратими-сеньйори, члени 37го Куреня УПС, вступали до проводів станиць, пластових осель, і таборів. Вони пізнали конечну потребу фінансової допомоги для Пласту, та зорганізували "Побратимську Фундацію", з якої вже були спроможні порозділяти матеріяльну допомогу станицям, оселям, вишколам, і зустрічам. Воскресіння України спрямувало Побратимів до співпраці з патріотами, які відроджували Пласт, Церкву, навчальні заклади, медичні установи, правозахисні органи та українські громадські організації. 

Нове сторіччя зустрічало Побратимів в дальшій праці в проводах станиць і пластових осель та організації, які допомагають відбудовувати Україну. Наших Побратимів, пл. сен. Данила Григорчукa, широко знаного професора екології та токсикології, обрано до Ради Директорів Києво-Могилянської Фундації Америки, a пл. сен. Ігора Фіґлюса, добголітного громадського діяча на Україні, вибрано головою Крайової Пластової Ради України. Пл. сен. Андрій Дурбак був одним із трьох кандидатів на пост Начального Пластуна.

Нове століття також призвело до відновлення сташопластунського куреня Побратимів. Кожного року, молоді, ентузіастичні пластуни вступають в коло Побратимів та беруть на себе відповідальність за виховну працю по станицях і таборах. Молоді "Побратими" вже відновили лещетарський табір в Скелястих горах штату Кольорадо, зорганізували і попровадили Крайовим Святом Весни в США, і провадять таборами та вишколами, отже світле майбутьнє стелиться перед нами. 

Оновлено пл. сен. Андрій Дурбак ПБ і ст. пл. СКОБ Антін Дурбак ПБ
написав ст. пл. Руслан Расяк, ПБ