Ви друзі мої, поруч мене, чи по світі - однаково.
Я Побратим - мені вільно думати самому про себе,
І будувати життя самостійно...
Не бажаю іти по рожах - нема такого шляху.
Впрочім - моє щастя не в рожах, не у вигодах:
Воно у змаганні!
Для когось міг би я бути близьким, щирим другом.
Але не таким, щоб він був лиш тінею моєю.
Ні, я хочу двигнути також тягар, що зветься життям.
Хочу бути у своїй хаті не тільки прикрасаю,
Хочу бути рівний знанням, щоб стремління мої хтось узнав своїми.
Щоб ідеї наші мали спільний храм.
Хочу вірити у слова других,
Хочу ділитися з ними і горем і невдачею і недолею.
І хочу бути усміхом в їх смутку і журбі,
І не в язати їх турботами приземними, низькими
Та не датися щоб і вони окували своїми в язами мене.
Не хочу іти за кимсь, ні перед кимсь,
Лиш сміло і свобідно поруч друзів моїх,
Як близький, рідний Друг.
Щоб як колись над Рідною Землею світанок блисне,
Ми вірити могли, що це діло наших рук.